Ось так непомітно – один по-одному -
Лишають батьки нас. Дорога додому
Стареньким не завжди буває легкою.
Не всі на прощання махнуть нам рукою.
Не всі заповіти складають родинам.
Не кожен пригорне до серця дитину,
Сказавши тихенько "прощай" біля ліжка.
Буває, що тільки застигла усмішка
Розкаже живим про останні хвилини,
Про те що насправді безсмертна людина.
Написано ж нам: по могутності Бога
У світі не зникне безслідно нічого.
А смерть – то всього лише сходинка в вічність.
Доброго ранку, Неба Величність!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже добре,лагідне ваше серце хай рясно благословить Господь.Успіхів вам в творчості. Комментарий автора: Дякую за відгук і за благословіння. А відносно серця - не знаю. Мені здається воно таке як і у більшості, з набором плюсів та мінусів.
Кругар
2009-04-01 18:00:30
Проникливо, зворушливо й оптимістично. З гарним літературним смаком. Комментарий автора: Дякую за відгук. Благословінь Вам.
Что мы сеем ?.. - Николай Зимин А добро ... Оно не нужно .
Оно слишком просто душно .
И идем мы , друг , пиная
Все его , и забывая ...
Все грехи чужие видем .
И не любим , - ненавидем .
А душа чужая плачет .
Что душа чужая значит ,
Если только обличаем .
Грех чужой все замечаем ,
А грехи свои лелеем .
Что мы завтра , друг , посеем ?...
