Николай Зимин,
USA
Пишу стихи давно.О Боге и Христе начал писать год назад.Родом с Украины.Из маленького шахтерского городка Снежное на Донбассе,Донецкой области.Очень люблю писать стихи.Начал писать еще в детские годы,но по-настоящему занимаюсь этим 10 лет с перерывами.Много стихов мною утрачено при переезде в США.Многое ушло безвозвратно.А жаль.Писал очень неплохо...Очень люблю Тютчева,Блока,Есенина,Ахматову,Евтушенко,Рогозина...Судить вам.С уважением,Н.Зимин.г.Сакраменто.Калифорния. e-mail автора:Niktop1959@hotmail.com
Прочитано 3671 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вечер тёмный. Вижу ясно.
Стаи серых облаков.
Гонит ветер. И прекрасно.
Я писать стихи готов!
Воет вечер. Тобишь ветер!
Воет степь и вся земля!
Будет тёмно! Будет вечер!
Что то землю обернуло.Напишу про это я!
Вон как воет! Ох как воет!
Это песнь, или стихи?
Что то душу беспокоит
Может прошлые грехи?
Напишу о том, как воет
А потом угомонюсь
Если вой меня накроет
То я Богу помолюсь
Ох, прошу у ветровоя
Моё сердце не тревожь
А не то стихом завою
Сразу сразу отойдёшь! Комментарий автора: Глупо и некрасиво.Сердце у вас злое.Н.Зимин.
Света
2009-11-29 04:53:01
Ну да, под сегодняшний Сакраментский ветер только и стихи писать. Комментарий автора: Всё прекрасно.И плохая погода может быть причиной благословений.Спасибо.Н.Зимин.
Рустам Мавлиханов
2009-11-29 23:26:04
Сильно. В Сакраменто - степь? Комментарий автора: Долина.Похожа на украинскую степь.Н.Зимин.
Морозова Светлана
2009-12-15 12:19:39
Вслед за тьмой всегда прозренье.
За дождём я вижу свет.
Дождь, великий дождь спасенья
Дал надежду на успех!
Радости Вам в жизни и в творчестве! Комментарий автора: Спасибо.Н.Зимин.
Поэзия : Пока есть время - Лариса Зуйкова "Скажи им: живу Я, говорит Господь Бог: не хочу смерти грешника, но чтобы грешник обратился от пути своего и жив был. Обратитесь, обратитесь от злых путей ваших; для чего умирать вам, дом Израилев?"
Иезекииль 33:11
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
