Я к Господу жизни моей прихожу,
Как только рассвет новый день объявляет.
В Присутствии славы Его нахожу
И мир, и любовь, и веселие рая.
О Бог Всемогущий! Бог жизни моей,
Открылся Ты сердцу Отцом благодатным.
Как много в Семье бесподобной Твоей
Сестёр дорогих обрела я и братьев!
Ты милость являешь и ночью, и днём,
И с каждым имеешь особые встречи.
И Божие дети в единстве святом
Слагают и новые песни, и речи.
Прекрасные чувства сроднили сердца,
Омытые кровью Спасителя -Сына.
Нет бедных и сирых в объятьях Отца:
Всех Он наделяет блаженством и силой.
Бог жизни моей удивительно прост.
Бог жизни моей и велик, и всеславен.
Я здесь, на земле, только временный гость,
Но жить буду вечно в Небесной Державе.
Звучит моя новая песнь для всех:
-Бог суетных странников в Рай приглашает.
Оставьте сомненье, неверье и грех.
Идите к Иисусу - Он судьбы решает.
Идите к Иисусу с открытой душой
И сердце Ему изливайте до донца.
И вы повторите с восторгом со мной:
- Бог жизни моей - моё вечное Солнце!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 7697 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
